слово манатки что означает
МАНАТКИ
Смотреть что такое «МАНАТКИ» в других словарях:
манатки — добро, шмотье, пожитки, шмотки, шмутки, имущество, скарб, вещи, бебехи, барахло, хурды мурды, манатка Словарь русских синонимов. манатки см. вещи Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
МАНАТКИ — МАНАТКИ, манаток, ед. нет (польск. manatki) (прост.). Вещи, пожитки. В дороге все свои манатки растерял. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
манатки — ток, мн. (польск. manatki пожитки … Словарь иностранных слов русского языка
манатки — ток, ткам; мн. (ед. манатка, и; ж.). Разг. сниж. Подержанная, ношеная одежда; носильные вещи; пожитки. Забирай свои манатки и проваливай … Энциклопедический словарь
манатки — ток, ткам; мн. (ед. мана/тка, и; ж.); разг. сниж. Подержанная, ношеная одежда; носильные вещи; пожитки. Забирай свои манатки и проваливай … Словарь многих выражений
манатки — [2/0] Какие либо вещи, одежда. Собирай свои манатки и уматывай отсюда куда хочешь. Просторечие, Разговорное … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
Манатки — мн. разг. сниж. Мелкие вещи, пожитки. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
манатки — манатки, манаток, манаткам, манатки, манатками, манатках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
манатки — ман атки, ток … Русский орфографический словарь
манатки — мн., Р. мана/ток … Орфографический словарь русского языка
МАНАТКИ
манатки мн. разг.-сниж. Мелкие вещи, пожитки.
манатки
мн. разг.
possessions, goods and chattels, bits and pieces
МАЙНО́ (речі, які комусь належать на правах власності), ДОБРО́, ПОЖИ́ТОК, ПОЖИ́ТКИ, СТА́ТКИ, МАЄ́ТОК розм., МАЄ́ТНІСТЬ розм., ВЖИ́ТОК (УЖИ́ТОК) заст., ФОРТУ́НА заст.; ЗБІ́ЖЖЯ (хатні, господарські, особисті речі); НА́ДІБОК, СКАРБ розм. (перев. речі домашнього вжитку); РУХО́МІСТЬ (речі, які можуть бути переміщені з одного місця на друге); ХУДО́БА діал., ХУДО́БИНА діал. (перев. господарські речі); МАНА́ТКИ розм., МАНА́ТТЯ розм., БЕ́БЕХИ зневажл. (дрібні домашні та особисті речі). Перон завалений купами тюків, чемоданів, ящиків, скринь та усякого хатнього майна (І. Кочерга); Ніхто й гадки не мав хапати й спасати своє добро й усякі свої пожитки з наметів (І. Нечуй-Левицький); Дядечко статечно поздоровкався, оглянув наші статки, що настовбурчились на току, і невиразно сказав: — Хе (М. Стельмах); Кай з Іваном сходили до Стрия, принесли Іванові маєтки (Г. Колісник); Острозькі здобули визнання й шану не тільки своїми маєтностями, але передусім ратною звитягою, державною мудрістю, благотворними діяннями (з журналу); — Хіба ж ви не знаєте, що на мужицьких ужитках хирляві та кволі вимирають (М. Стельмах); По п’ятилітнім життю в Парижі він прибув з родиною до Галичини, де за останки колишньої фортуни закупив убоге гірське сільце (І. Франко); Вранці-рано.. піднялась у палаці біганина. То збирали в чемодани збіжжя Василя Семеновича (Панас Мирний); Далі маленька господиня знайшла десь капусти, сала й увесь хазяйчин надібок і почала поратися (Б. Грінченко); Те, що предки потом збили, Скарб, худобу накопили — Все козак прогайнував (Л. Боровиковський); Сухоребра кошлата корівчина.. була єдиною рухомістю на нашому дворі (Ю. Збанацький); А старости все своє та своє торочать: і скоту багато, і воли, і корови, і коні, і всяка худоба (Грицько Григоренко); А якось-то навернулася (дівка) у свою слободу, бачить, що Пархім, зоставшись після батька сам собі господар, не знає нічого і не вміє кінців ні у чому звести, а худобини до гаспида! (Г. Квітка-Основ’яненко); Економ своєю.. властю велів запакувати всі його манатки на його двоколіску.. і разом з тим добром відвезти його в село (І. Франко); (Котька:) Ми попросимо вас звільнити наше чисте приміщення! Беріть ваші бебехи — і під тринадцять богів! (Ю. Яновський).
О́ДЯГ (сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло), ОДЕ́ЖА, УБРА́ННЯ (ВБРА́ННЯ), УБИРА́ННЯ (ВБИРА́ННЯ), УБІ́Р (ВБІР), ТУАЛЕ́Т, СТРІЙ, ОДЕ́ЖИНА розм., О́ДІЖ розм., ОДЯГА́НКА розм., ВДЯГА́НКА (УДЯГА́НКА) розм., ОДЯГА́ЛО розм., ОДІВА́ННЯ розм., ОДІ́ННЯ розм., МАНА́ТКИ мн., розм., МАНА́ТТЯ розм., РЯДНИ́НА розм., ОБЛАЧЕ́ННЯ уроч., ірон., ПЛА́ТТЯ заст., ПЛАХІ́ТТЯ заст., ОДІ́Я заст., ОДЯ́ГА діал., ОГО́РТКА діал., НО́ША діал., РО́БА діал., ЛУДІ́ННЯ діал., ФА́НТЯ діал., ФАНТИ́НА діал.; ВЕРЕ́ТА, ВЕРЕТЯ́НКА, ВЕРЕ́ТИЩЕ заст. (з грубої тканини); ГАРДЕРО́Б (про сукупність таких виробів для однієї людини); КОСТЮ́М (звичайно національний); НАРЯ́Д, ПРИБО́РИ мн., діал. (гарний, святковий одяг); ША́ТИ мн., заст., поет., РИ́ЗА перев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг); ДРА́НТЯ розм., ЛАХМІ́ТТЯ розм., ШМА́ТТЯ розм., зневажл., ГАНЧІ́РКА розм., зневажл. (старий, подертий, а також — взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів’я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп’ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх (підданих) три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник «Народні оповідання»); Мати.. глянула на Тараса й каже: — Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); (Хима (убігла):) Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому (Льові) не було з чого — гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася (мати) в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала (Катерина) селом. їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов’язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). — Пор. I. 1. наря́д.
МАНАТКИ.
Смотреть что такое «МАНАТКИ.» в других словарях:
манатки — добро, шмотье, пожитки, шмотки, шмутки, имущество, скарб, вещи, бебехи, барахло, хурды мурды, манатка Словарь русских синонимов. манатки см. вещи Словарь синонимов русского языка. Практический справочник. М.: Русский язык. З. Е. Александрова … Словарь синонимов
МАНАТКИ — МАНАТКИ, манаток, ед. нет (польск. manatki) (прост.). Вещи, пожитки. В дороге все свои манатки растерял. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МАНАТКИ — МАНАТКИ, ток (прост.). Мелкие вещи, пожитки. Собирай свои м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
манатки — ток, мн. (польск. manatki пожитки … Словарь иностранных слов русского языка
манатки — ток, ткам; мн. (ед. манатка, и; ж.). Разг. сниж. Подержанная, ношеная одежда; носильные вещи; пожитки. Забирай свои манатки и проваливай … Энциклопедический словарь
манатки — ток, ткам; мн. (ед. мана/тка, и; ж.); разг. сниж. Подержанная, ношеная одежда; носильные вещи; пожитки. Забирай свои манатки и проваливай … Словарь многих выражений
манатки — [2/0] Какие либо вещи, одежда. Собирай свои манатки и уматывай отсюда куда хочешь. Просторечие, Разговорное … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
Манатки — мн. разг. сниж. Мелкие вещи, пожитки. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
манатки — манатки, манаток, манаткам, манатки, манатками, манатках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
манатки — ман атки, ток … Русский орфографический словарь
манатки — мн., Р. мана/ток … Орфографический словарь русского языка
манатки
Полезное
Смотреть что такое «манатки» в других словарях:
МАНАТКИ — МАНАТКИ, манаток, ед. нет (польск. manatki) (прост.). Вещи, пожитки. В дороге все свои манатки растерял. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
МАНАТКИ — МАНАТКИ, ток (прост.). Мелкие вещи, пожитки. Собирай свои м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
манатки — ток, мн. (польск. manatki пожитки … Словарь иностранных слов русского языка
манатки — ток, ткам; мн. (ед. манатка, и; ж.). Разг. сниж. Подержанная, ношеная одежда; носильные вещи; пожитки. Забирай свои манатки и проваливай … Энциклопедический словарь
манатки — ток, ткам; мн. (ед. мана/тка, и; ж.); разг. сниж. Подержанная, ношеная одежда; носильные вещи; пожитки. Забирай свои манатки и проваливай … Словарь многих выражений
манатки — [2/0] Какие либо вещи, одежда. Собирай свои манатки и уматывай отсюда куда хочешь. Просторечие, Разговорное … Cловарь современной лексики, жаргона и сленга
Манатки — мн. разг. сниж. Мелкие вещи, пожитки. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
манатки — манатки, манаток, манаткам, манатки, манатками, манатках (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
манатки — ман атки, ток … Русский орфографический словарь
манатки — мн., Р. мана/ток … Орфографический словарь русского языка
Манатки
(значение) — мелкие вещи, пожитки.
Происхождение
Этимологический словарь русского языка (1950 – 1958 гг.) Фасмера М.Р. указывает, что слово пришло к нам из польского языка, где manatki имеет то же значение. В польский же язык слово пришло из латинского manata — «узелок, пригоршня».
В словарях
Толковый словарь русского языка (1992 г.) Ожегова С.И., Н. Ю. Шведова :
Толковый словарь (1935 – 1940 г.) Д. Н. Ушакова :
, манаток, ед. нет (польск. manatki) (прост.). Вещи, пожитки. В дороге все свои манатки растерял.
Примеры
«- Видать, Нюрка, правду брешет про тебя Плечевой, зло сказал он.- Кабы у тебя с Борькой не было ничего, ты бы за него держаться не стала. Ему уж в обед сто лет, давно на сало пора, а ты его все бережешь. А коли так, нам с тобой вместе не жить. И вопрос, Нюрка, в настоящий период стоит либо так, либо эдак, либо я, либо кабан, даю тебе на размышление пять с лишним минут, а затем собираю свои манатки, и извини-подвинься.»
«Пришел в хату, забрал свои манатки и перешел на другую квартиру в эту же ночь.»
«За спичками» (1910 г.), перевод Зощенко Михаил Михайлович (1895 – 1958):
«И вот к вечеру, закончив свою работу, он собрал свои манатки и отправился на родину в Липери, куда тянула его неспокойная душа.»
«Плохая ветка» (1925 г.):
«А в Лихославле собрал я свои манатки да и поскорей прочь из вагона.»
«Похождения бравого солдата Швейка» (1923 г., перевод П.Г. Богатырёв (1893 – 1971)), ч. 1, гл. 11:
«- Собирайте манатки,- сказал Швейку фельдкурат, кивнув на походный алтарь»